Я вiдiйшов...

Я відійшов.
                Я вже не я, –
Отави латка.
Я залишив своє ім’я
Комусь на згадку.

Це вже було.
                Ці дивні сни
Мені вже снились,
Де я – трава,
                і в тиху рань
Мене скосили.

Та я живий,
                ще проросту
З роси й терпіння.
І так щораз,
                бо в цій землі –
Моє коріння.


Рецензии