Мені здається вже кінець,
Немає сенсу жити.
Чи мо' урвався вже терпець,
Чи нікого любити?
Грішити годі вже тобі,
Думки повинен мати чисті,
Щоб на небі й на Землі
Були всі душі променисті
Зла не існує. То - мара,
То вияв хворобливої Псіхеї.
Життя народиться з добра,
З любові, віри та надії.
Мен зда ться вже к нець...
© Copyright: Валентина Пащенко 2, 2012
Свидетельство о публикации №112022200009
Свидетельство о публикации №112022200009
Рецензии