На серц залишаються сл ди
Ти вже пішов.
Тебе нема.
Ти зникнув.
Як дивний сон.
Мов крапелька води,
Палючим сонцем вбита...
Я вже звикла,
Що так вже сталося в невічному житті:
Своє не бачу чи руйную щастя.
Якби ж то знати, що насправді краще,
Й туди де краще взяв би й полетів...
Свидетельство о публикации №112022203893