Мiж пальцi днiв просочуюсь пiском...

Між пальці днів просочуюсь піском,
Перетікаю в інші сотворіння…
Пронизаний мільйонами оском,
Іду босоніж в’їдливою рінню.

Пекучий біль нагадує мені,
Що це не сон
                і певно – не кончина.
І я радію болю
                в глибині
Душі своєї, як мала звірИна,
Що я іще живий на цій землі,
Торкаюсь трав
І слухаю зозулю,
Милуюся бенкетами джмелів,
Занурююся в радощі минулі...

Це все моє,
Це більше, ніж буття, –
Воно в мені праістиною сходить.
Стою блаженно-чистий,
                мов дитя,
І розчиняюсь в музиці природи.


Рецензии
Образно, щиро і проникливо.
Вітаю!

Ольга Глапшун   22.02.2012 23:20     Заявить о нарушении
Щиро дякую, пані Ольго, за добре слово. Радий знайомству!
З повагою, Олег.

Олег Завадский   23.02.2012 11:12   Заявить о нарушении