Гуляє Масляна, сміється,
Пече Даждьбогові- Ярилу свого рум’яного млинця,
Мчить на санчатах як на крилах до мрій веселого збуття,
Палить опудало зимове, як символ подолання бід,
Розваги розквітають знову,
Як перший весняний привіт,
І так минає рік за роком,
Десь там сховавсь суровий піст,
То там далеко……..
Ось в захмаррі млинець рум’яненький завис,
Простяг промінчики над полем,
Торкнувся щік, вщипнув за ніс,
І з лементом пташиним знову,
Весну додому нам приніс!
20.02.2012
Гуля Масляна
© Copyright: Алена Скиба, 2012
Свидетельство о публикации №112022100885
Свидетельство о публикации №112022100885
Рецензии