Я хочу попросити пробачення…
За те, що коли була вітром
Задмухувала свічки і сміялась над звинуваченням
В тайфунах, мусонах, псуванню вашого літа.
Пробачте, що не виправилась, як стала водою.
Невпинно топила землі, і нищила все за собою.
Я каюсь… вогнем була, які пожежі
Творила з ненависті, не відчуваючи межі.
А стала землею – хіба то пішло на краще?
Я знаю, ви пам’ятаєте усі землетруси пропащі.
Ми всі помиляємось, але тепер я людина.
Одна з вас, не ідеальна і не єдина.
Людина… Повітря, вогонь і вода з землею
Ніщо в порівнянні з моєю душею.
Ви розумієте, що все це означає?
Людина чотири стихії в собі заключає.
Ми дуже могутні, але скажіть ЧОМУ?
Ми так шкодимо планеті, єдиному нашому дому?
Озирнись людино, ти чудо з чудес.
Ти творець, так твори, щоби світ твій воскрес.
Твоє серце – вогонь, твоя кров – із води.
Підкорися стихіям, бо стихія – це ти!
Чотири стихii
© Copyright: Ада Лунина, 2012
Свидетельство о публикации №112022106045
Свидетельство о публикации №112022106045
Рецензии
wow! рост однако видно от стиха к стиху! молодчинка! интересная подача!
Александр Шигапов 21.02.2012 18:22 • Заявить о нарушении
Александр Шигапов 21.02.2012 18:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.