Without Hope

 
 Весняний, теплий подих вітру
 Не дає більше надію,
 Як раніше, на добро і зміни.
 В цей світ, нажаль, я вже не вірю...

 Кожен день з життя
 Міняє світ, людей, природу,
 І я дивлюсь на всіх -
 Неначе в воду...

 У кожного із нас своє життя,
 Плануємо свій день, і так щодня.
 Шукаємо собі заняття, хоббі, віру,
 А завтра все міняється безмінно!

Кому належить наша доля?
 Кому належить наше тіло?
 Чи є на світі справжня воля?
 І чи має хтось до цього діло?

 Звичайні люди будують цей світ і мости,
 А за мить все руйнує природа...
 І тоді не поможуть ні гроші твої, ні звязки,
 І буде всеодно яка на завтра мода!

 Що трапилось з цим світом і людьми?
 Торгують тілом, духом, почуттями!
 Невже не бачуть, що не в силах ми
 Боротись з вічними вогнями...

 Душа, любов і доброта 
 Це найцінніший дар дарований нам небом,
 А ми забули, витерли з свого життя,
 І крім матерії нам нічого вже не треба...

 Бездушними істотами стають у цьому світі люди,
 Обман і жорстокість між нами, повсюди!
 З кожним днем зростають вбивства, і все через гроші!
 Чим же ці скарби для душі є хороші?!

 Про душу забули...
 Забули любити...
 Забули добро...
 І безкорисливо жити...

 18.03.2011


Рецензии