Without Hope
Весняний, теплий подих вітру
Не дає більше надію,
Як раніше, на добро і зміни.
В цей світ, нажаль, я вже не вірю...
Кожен день з життя
Міняє світ, людей, природу,
І я дивлюсь на всіх -
Неначе в воду...
У кожного із нас своє життя,
Плануємо свій день, і так щодня.
Шукаємо собі заняття, хоббі, віру,
А завтра все міняється безмінно!
Кому належить наша доля?
Кому належить наше тіло?
Чи є на світі справжня воля?
І чи має хтось до цього діло?
Звичайні люди будують цей світ і мости,
А за мить все руйнує природа...
І тоді не поможуть ні гроші твої, ні звязки,
І буде всеодно яка на завтра мода!
Що трапилось з цим світом і людьми?
Торгують тілом, духом, почуттями!
Невже не бачуть, що не в силах ми
Боротись з вічними вогнями...
Душа, любов і доброта
Це найцінніший дар дарований нам небом,
А ми забули, витерли з свого життя,
І крім матерії нам нічого вже не треба...
Бездушними істотами стають у цьому світі люди,
Обман і жорстокість між нами, повсюди!
З кожним днем зростають вбивства, і все через гроші!
Чим же ці скарби для душі є хороші?!
Про душу забули...
Забули любити...
Забули добро...
І безкорисливо жити...
18.03.2011
Свидетельство о публикации №112022103955