Нас гонять, кружляють життя хуртовини:
Все вужчi й довшi дороги мiж нами.
Лиш голос твiй, може, до мене долине,
Прорвавшись ураз телефонiв дзвiнками.
I я в зарубiжжi, i ти в далечiнi,
Хоч сонце одне i один бiлий свiт.
Та гаснуть, як жар у печi, все надiї
На зустрiч крiзь довгi незручностi лiт.
Стою на розпуттi... Задума, розпука...
Вони не припинять стрiмливий свiй бiг.
Суперницi ж двi: це любов i розлука,
Мабуть, залишились зi мною навiк.
Листопад 2002 р., Крим
Розлука
© Copyright: Вера Миреева, 2012
Свидетельство о публикации №112022009642
Свидетельство о публикации №112022009642
Рецензии