Хоч кричи...

Всі в жарівках вогники зухвалі –
Не замінять разом полум’я свічі,
Ні одне стрімке й драстичне ралі –
З табуном коней не схоже, хоч кричи...

Боже любий! Знаю достеменно:
У вогні живому – ясна Сонця суть!
Мов мустанги, мчать думки шалено,
І не втримать на припоні, не припнуть.

Лиш заграва щось гаптує в гривах
Хто ж бо зна напевно: дійсність це чи сон?
В спеку ратує за “справжнє” злива –
“Ілюзорне все!”, - перечить анемон.


Рецензии
чудово, гарно, сподобався вiрш...
с добром...

Александр Канторович   28.02.2012 22:53     Заявить о нарушении
Щиросердечна дяка, Олександре!
Зичу усіляких гараздів та ясного кохання!

Валентина Чайковская   29.02.2012 09:29   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.