Вона стояла на пероні,
неначе осінь у весні
і проводжала наче повінь
руденьку тінь.
В руках її були троянди,
такі живі, але сумні.
І пригортала їх до себе,
неначе в них було усе.
Чарівна діва! Поклонюсь я,
бо серце вкрала ти моє,
таке буває, що проходить
багато часу;
настає
година, розумію знову,
що я кохав лише тебе.
09.2011
Чарiвна дiва
© Copyright: Екатерина Ха, 2012
Свидетельство о публикации №112022010612
Свидетельство о публикации №112022010612
Рецензии