Нас з"єднувало розуміння снів
Земля крутилася, а час летів невпинно,
І щось таке було в його очах
Від чого геть ховалося сумління
Поєднував нас розуміння страх
Він стримував нас, спраглих і голодних,
Та щось таке було в його очах
Від чого перехоплювало подих
Летіли ми в безодню в різних снах
Реальність, звісно, трохи забарилась,
І щось таке було в його очах
Від чого жити сильно так хотілось!
Та щось таке було в його очах...
© Copyright: Катерина Медуница, 2012
Свидетельство о публикации №112021906764
Свидетельство о публикации №112021906764
Рецензии