Кудись прямують поїзди,
I кликають когось дороги.
Я хочу з ними, та куди?
Моторно вже не ходять ноги.
Завжди зi мною мiй цiпок:
Без нього не зроблю й кроку!
А так iду за кроком крок,
Дорога довга та широка -
Менi здається. Але все ж
Дорогу цю я подолаю
З цiпком. I рада буду теж,
Бо знов пройду ii. Я знаю!
О мiй цiпок, мiцний цiпок!
Мiй друг, опора i надiя!
Твердим ти робиш млявий крок.
I дякую за це тобi я!
Листопад 2002 р., Крим
Цiпок
© Copyright: Вера Миреева, 2012
Свидетельство о публикации №112021910240
Свидетельство о публикации №112021910240
Рецензии