Ранок дитинства
Забіг у хату свіжий вітерець.
Це ранок завітав, ще темно – синій, –
Йому чекать мене урвавсь терпець.
- Йди вже на роси чи до лісу, Інно,
Твої вже зранку виросли гриби!
Суниці пахнуть, сонце злотоцінно
Кидає промінь свій – не спи, не спи!
Вже трави піднялись, в росі високі,
Ромашки посміхаються тобі.
Смугастий джміль, сп’янілий з м’яти соку,
У дзвоник впав, також у літнім сні.
З криниці набираю прохолоду,
Вітаюсь з небом, з сойкою на груші,
З листочка подорожника п’ю воду…
Які ж щасливі молодості душі!..
- Не сплю, не сплю! – гукаю ранку дзвінко
Й біжу у ліс, де виросли гриби,
Яка краса у затінку барвінку!
А навкруги шумлять берези та граби.
Свидетельство о публикации №112021805943
Людмила Юферова 01.03.2012 12:00 Заявить о нарушении
Инна Шумовецкая 01.03.2012 20:59 Заявить о нарушении