Ранок дитинства

       Хитнулись на вікні фіранки білі,
       Забіг у хату свіжий вітерець.
       Це ранок завітав, ще темно – синій, –
       Йому чекать мене урвавсь терпець.

     - Йди вже на роси чи до лісу, Інно,
       Твої вже зранку виросли гриби!
       Суниці пахнуть, сонце злотоцінно
       Кидає промінь свій – не спи, не спи!

       Вже трави піднялись, в росі високі,
       Ромашки посміхаються тобі.
       Смугастий джміль, сп’янілий з м’яти соку,
       У дзвоник впав, також у літнім сні.

       З криниці набираю прохолоду,
       Вітаюсь з небом, з сойкою на груші,
       З листочка подорожника п’ю воду…
       Які ж щасливі молодості душі!..

    - Не сплю, не сплю! – гукаю ранку дзвінко
      Й біжу у ліс, де виросли гриби,
      Яка краса у затінку барвінку!
      А навкруги шумлять  берези та граби.


Рецензии
Інночко! Стільки світла, весни, цікавих образів! Чудово! Молодець! З теплом і посмішкою, Л.Ю.

Людмила Юферова   01.03.2012 12:00     Заявить о нарушении
Дякую й Вам дарую посмішку також. Рада знайомству

Инна Шумовецкая   01.03.2012 20:59   Заявить о нарушении