Ти сприймаєш мене як ляльку
Хоч по долі йду і сама
Закуриш цигарку ти змалку
Бо вся у тумані душа
Я прошу тебе відпустити
Ті миті що залишаться в серці
Я прошу тебе зрозуміти
Немає зернят уже в перці
А як хочеться подивитись
На ту,що живе сама по собі
А як хочеться пожуритись
За ту,що живе у серці моїм...
Все!Годі страждань та бажань,
Що хмарами пливуть по душі
Не буде в думках сумних сподівань
"Це моя доля" в собі напиши!
травень,2011.
Це моя доля
© Copyright: Анастасия-Петровская, 2012
Свидетельство о публикации №112021810805
Свидетельство о публикации №112021810805
Рецензии