Я з тобою ще снів не бачив,
Порожнеча тілесних мук
Погубила надії сплячі
І розпусність приємних рук.
Так обманом навіює відстань,
Так підступно осінь мовчить,
Захопився я вуличним слідством
І ніщо вже тепер не болить.
Накопилися пестощі грубі,
Пробачати я вас не прошу,
Хто любив, знову вже не полюбить,
І тому я себе бережу.
Для майбутніх, невинних піднесень,
Для чужих і своїх поколінь,
Заскрипіли любовні колеса,
Серце вкрила відчужена лінь.
Ви назвали мене егоїстом,
Що любити я зовсім не вмів.
Мене стерло засмічене місто
І закінчився відлік злих днів.
Я з тобою ще снiв не бачив
© Copyright: Антон Онацько, 2012
Свидетельство о публикации №112021700879
Свидетельство о публикации №112021700879
Рецензии