Я живу солодкістю спогадів,
Огортаючись повністю ними,
Остогидли сучасні події -
Є початок душевній руїні...
У згадки я нестримно пірнаю,
Відчайдушно пливу серед них,
І шаленую радість шукаю
Серед течії спогадів тих.
Неприборкана сила керує
Тим бажанням все повернуть,
Кайфувати в минулому буду,
Доки згадок я всмак не хлебну.
Я б хотіла ураз схаменутись,
Освіжитись холодним дощем,
Ненаситно цю дійсність торкнутись
І зажити сьогоднішнім днем!
Але живить ота ностальгія,
Бо в думках завжди добре й тепло,
Як у найзаповітнішій мрії.
То все досі в гадках, але ще не пройшло...
Спогадами...
© Copyright: Полина Полиновна, 2012
Свидетельство о публикации №112021706081
Свидетельство о публикации №112021706081
Рецензии