н ч мр й
Ми сидимо на лавочці у двох,
Піджак накинув я на твої плечі,
Обняв тихенько і сказав люблю.
Замріяно дивились ми на місяць,
Мрійливо ми дивились на зірки,
Шукали ми себе в зірковім небі,
Дві зірочки шукали, не знайшли.
В тім небі є велика ведмедиця,
Чумацький шлях простягся в далечінь.
Полярна зірка нам світила,
Були ми наче у вісні.
Бажання ми хотіли забажати,
Коли із неба зірочка впаде,
Щоби кохання наше вірне,
Було між нами, на весь вік.
Ми сидимо на лавочці удвох,
Згасають зірочки на небі.
День настає, ми сидимо,
Мов зачаровані на небі.
Свидетельство о публикации №112021704824