Трамвай дотяг мене до того місця, де позавчора стояло твоє пальто.
Рудоволосило навколо і поряд з нами стогнав бетон.
Мороз батогом пестив твій рум'янець і розпорошував шкіру на руках.
Манекени ховали серце від твого погляду по піджаках.
Ти відкривала рота і долітали слова-Образи, словообрАзи,
Не помічаючи ланцюга на шиї ( я твій до смерти засуджений в'язень).
І сніг не встигав замітати за тобою сліди (було погодньо і тихо буцім)
І я бачив на білокилимі тавро із цифрою 37.
37
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112021704815
Свидетельство о публикации №112021704815
Рецензии