Жовтогруда маленька пташина...
Свою віру в життя принесла.
Серед гір і долин її долі стежина
До віконця мого пролягла.
Вітром зморені, зранені крила,
Але погляд натхненно живий.
І дорога крізь бурі смілива,
І до волі політ надстрімкий.
Не просила вона, не благала
Моїх рук доброти і тепло,
Лиш довірливо тихо клювала
Із долонь моїх щирих зерно.
Нашу дружбу дощем не зламати,
Не спалити пекельним вогнем.
Нас довіра змогла поєднати,
Ми в довірі і вірі живем.
Жовтогруда маленька пташина
Свою віру в життя принесла.
Її долі неспинна стежина
В край казковий мене повела.
Свидетельство о публикации №112021702898