Жовтогруда маленька пташина...

Жовтогруда маленька пташина
Свою віру в життя принесла.
Серед гір і долин її долі стежина
До віконця мого пролягла.

Вітром зморені, зранені крила,
Але погляд натхненно живий.
І дорога крізь бурі смілива,
І до волі політ надстрімкий.

Не просила вона, не благала
Моїх рук доброти і тепло,
Лиш довірливо тихо клювала
Із долонь моїх щирих зерно.

Нашу дружбу дощем не зламати,
Не спалити пекельним вогнем.
Нас довіра змогла поєднати,
Ми в довірі і вірі живем.

Жовтогруда маленька пташина
Свою віру в життя принесла.
Її долі неспинна стежина
В край казковий мене повела.


Рецензии