Це вміють лише дерева –
Скидати на зиму одіж.
І голі в пургу лютневу
Стоять на снігу босоніж.
Понурі стоять, мов бранці,
Що вивели їх на розстріл.
Пугикне пташина вранці –
Зірветься той крик на постріл!
І – тиша…
Лише на коси
Впаде полохливо іній.
Дерева стоять, як досі.
Розстріляно їхні
Тіні.
Зимовий лiс
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112021603520
Свидетельство о публикации №112021603520
Рецензии