Спокуса

Штрика спокуса пальцем попід бік,
Щоб язиком лизнув
                замерзлу клямку, –
Його ніхто від крові не зарік,
Хоч добре знав: казала ж мені мамка.

Ще біль не стих,
                вже зваба сокотить.
Не зупиняйсь! – улесливо балака.
І лізу в лихопам’ятні світи,
Хоча й жижки дрижать із переляку.

Чого б, здавалось, бігти на слизьке,
Коли вже є на те пересторога!..
Та знов лечу в нестримному піке
Точнісінько безп’ятому на роги.


____________

Безп’ятий – чорт.


Рецензии
і про клямку - дуже тонко!!! хоча багато вже того й не зрозуміє, що таке ота клямка...

Дьюти Фри   21.09.2012 12:39     Заявить о нарушении
Часто наступаємо на граблі, які до нас хтось уже випробував на міцність. Але ж так хочеться відчути все на власній шкірі! Така вже натура.

Олег Завадский   21.09.2012 13:45   Заявить о нарушении