Я прийду...

Валентина Бенюк
Не кохання це є - забуття...
Крапля радості в морі тривоги,
За таке ще коротке життя
Я пройшла дуже довгі дороги,

Там - безвихідь, тут - прірва без дна,
Таки доля панує над нами,
Кого в друзі собі обира
А кого признача ворогами,

Темна ніч, де ж те сяйво, де зорі?
Може, ранок уже й не настане?
Де той лицар, який мені з неба
Сонце й місяць руками дістане?!

Якщо чуєш мене - поспішай!
Я ще можу пізнати кохання!
"Я прийду..."-шелестить тихо гай,
Є надія, можливо - остання...


© Copyright: Валентина Бенюк, 2012
Свидетельство о публикации №112021611637
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентина Бенюк
Рецензии
Написать рецензию
Совершенно не знаю языка,но чувчвствую,чувствую ,как красиво!!!

Геннадий Симаньков   18.02.2012 15:32   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Знаю польский (немного)
Красиво и грустно...

Виктор Лагин   23.02.2012 01:04   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валентина Бенюк