Мiж берегiв...

Моє життя – ріки нестримний біг               
Між берегів скелястих і рівнинних.
В тіні, де прохолоди щедрий дар
Якщо й не згасить жадібний пожар,
Мої вуста поранені остудить.

Моє майбутнє ступить на поріг
Нестримним ростом квітів чарівних,
Проталиною, подихом весни,
Пізнанням неземної красоти,
Надією, що спокій мій погубить.

Моєї долі Богом даний плин
Життя надійно тримає в долонях.
Дарує почуття, леліє і ганьбить,
Підносить до небес і попелить,
Ні радості ні горя не обходить.

Моїх фантазій - зоряних картин
Незмінна доля виділить на скронях,
А зрілість вкриє зморшками чоло.
І все що буде, є і що було
Прийшло,   
                залишилось,
                приходить...



                Фото из архива А. и Т. Яцкивых


Рецензии
Володимире, неперевершені рядки! Не віриться, що їх виспівала чоловіча душа...

Татьяна Лисненко   07.07.2012 22:48     Заявить о нарушении
Спасибо Вам, Таня. Я всего на несколько минут, да и то с чужого ПК. Извините за длительное молчание, надеюсь все скоро придет в порядок. Да, а кто изучил глубины мужской души... Не нашел знак вопроса... теплом Владимир.

Владимир Великодный   03.08.2012 18:25   Заявить о нарушении
С 8 Марта!Чтоб всегда глаза сияли!И не только в этот день!
С улыбкой В.В.

Владимир Великодный   08.03.2013 22:15   Заявить о нарушении