***
А здавалось...О, жах...
Я -загублений острів...
Я -поранений птах...
Вже, здавалось, не буду
Я в коханні цвісти...
І піду я між люди,
Свою долю нести...
Просто вкрию я плечі,
сумом, ніби плащем,
І в загублений вечір
поплетусь під дощем...
В ніч, де очі кохані....
Мов по битому склі
Повернусь на світанні.
Чи в сльозах, чи в росі.......
С Зіновська.
Свидетельство о публикации №112021504466