***

Як це легко і просто,

А здавалось...О, жах...

Я -загублений острів...

Я -поранений птах...


 
Вже, здавалось, не буду

Я в коханні цвісти...

І піду я між люди,

Свою долю нести...


 
Просто вкрию я плечі,

сумом, ніби плащем,

І в загублений вечір

поплетусь під дощем...


 
В ніч, де очі кохані....

Мов по битому склі

Повернусь на світанні.

Чи  в сльозах, чи в росі.......

 
 С Зіновська.


Рецензии