***
і
зник...
По вустаз моїх
мов шовк
стік ...
По долонях
аж до ніг
ліг...
І слідком,
неначе тінь,
біг.
Поцілунок,
мов червоний
мак.
Поцілунок-
то прощання
знак.
Літній день
останній
догорав...
Цілував....
Чому?-
і сам не знав...
Мабуть знав!
Бо все сказати
зміг,
Поцілунком,
що розтав,
як сніг.......
С Зіновська.2009.
Свидетельство о публикации №112021504452