***
Де ти мамо, матінко,
Як на світі біло...
А уже немало так
років пролетіло...
А твоєї юності
Заросла стежинка,
сивиною мудрості-
коси під хустинкою...
Я не знаю , рідная,
За яку провину
Поламала доленька
по весні калину....
Поламала вітоньки,
Білий цвіт зірвала.
але та калинонька
в полі не зів"яла.
С Зіновська 1995.
Свидетельство о публикации №112021504386