Поле

Вранці він виходив на поле
Всі заплакане від роси
Тут для тіла свобода і воля
Де ж подібне для душі?

Він закидав руки за плечі
На колінах сонце зустрічав
І німі питальні наречья
На все горло в небо кричав

Навіть дужі серця пориви
Остуджує завзятий страх
І вітру, розбиваючи вітрини
У чотирьох  стлівають  стінах

Все тече у своєму направленьи
I біліють до снігу віскі
Проживе він можливо тінню
Мріючи робити все навпаки


Рецензии