Милий мій, любий мій... серденько плаче...
Глянь же на мене, невже ти не бачиш?
Рано змарніли мої оченята,
Чи то мені так судилось - страждати...
Милий мій, любий мій... серце благає...
Чом ти не їдеш? Немає? Немає...
Мабуть забув, як розплів мою косу,
Як зупиняла:...та досить вже...досить...
Як пригортав та вночі цілував,
І дочекатись тебе так благав!
Милий мій, любий мій... я ж так любила!
Що свою доленьку занапастила...
Де ж ти, коханий? Шукай вітра в полі!
Не пожалів ти дівочої долі...
Де ж ти тепер своє щастя шукаєш?
Знову чиєсь, мабуть, серденько краєш...
Милий мій, любий мій... щастя те - гріх,
Звив ти його на стражданнях моїх...
Милый мой...
© Copyright: Лена Моргун, 2012
Свидетельство о публикации №112021409754
Свидетельство о публикации №112021409754
Рецензии