Як Хома кликав перших півнIв,
Щоб забрали у панночки силу, –
Так і я, безпорадний, волів
Голосу твойого, мила.
Це – повір! – не дивацтва якісь
Хворобливого прояву волі:
У тобі неподатлива вісь
Оберту моєї долі.
Не притлумлюй же пристрастей бунт,
Сліпо вірячи снам недолугим.
Краще бійся манливих облуд,
Сповнених щемкої туги.
Як Хома кликав перших пiвнiв...
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112021407336
Свидетельство о публикации №112021407336
Рецензии