Заплети менi, мамо, косу
як колись у дитинстві у полі.
Пам`ятаєш, благала ти долі
для своєї маленької доні
і дивилася як я росту.
Заплети мені, мамо, косу
і вплети синьоокі волошки,
хай порадують нас вони трошки...
чому бачу у тебе я зморшки?
Невже стільки пройшло вже часу?
Заплети мені, мамо, косу...
Заспівай ти мені колискову,
щоб у ніч - у холодну, зимову
я відчула, що поруч ти знову
і побачила твою красу.
Заплети мені, мамо, косу,
як колись, пам`ятаєш бувало
Коли серце уперше кохало,
болю втрати воно ще не знало...
Витри, мамо, на щоках росу,
заплете тобі донька косу
Свидетельство о публикации №112021412152
Капроновый 14.02.2012 23:39 Заявить о нарушении
Ксения Фуштор 14.02.2012 23:42 Заявить о нарушении