Закоханість, замріяність, за обрієм - блакить.
І день, і ніч, і цілий світ у вічність відлетить.
Лише хвилина з погляду та мить, мов дотик рук,
Вуста голублять ніжністю і чути серця стук.
Закоханість, як звільнення, і крила - у політ.
Все, що було залишили, нехай лежить, мов слід
Загублений, покинутий, бо погляд вже не там…
Це знову ти у подушках довірив казку снам.
Минає все, й закоханість розтане, мов туман.
Чекай, коли загоїться вся біль сердечних ран.
Та крила ж не обірвані (на інших не зважай).
В душі лунає музика - закохуйся, кохай!
(13.01.12)
***
© Copyright: Елена Каминская7, 2012
Свидетельство о публикации №112021410083
Свидетельство о публикации №112021410083
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.