Вже не думай про те і не мрій,
Що з’єднаються наші дороги.
Розійшлися вони на горі,
А чи зійдуться – знано лиш Богу.
Ти по лівий, по правий бік я –
Опускаємось в грішні долини:
Необтесана мудрість твоя,
І моя тобі ліплена з глини.
Пожиємо ще – всяк при своїм...
І лиш думці запрагнеться висі,
Як побачимо: знову стоїм
На горі, де колись розійшлися.
Вже не думай про те i не мрiй...
© Copyright: Олег Завадский, 2012
Свидетельство о публикации №112021310430
Свидетельство о публикации №112021310430
Рецензии