Вiдпускаю думи...
Мов дівочі коси на вітру.
Відпускаю думи – їм крізь дощ летіти
В сяючу безмежну висоту.
Там твоя зоря в просторах неба
Їх зустріне піснею весни...
В них життя шаленого потреба,
Майбуття нестримані листи...
Свидетельство о публикации №112021204455