Вiдпускаю думи...

За вікном берези мокрі віти,
Мов дівочі коси на вітру.
Відпускаю думи – їм крізь дощ летіти
В сяючу безмежну висоту.

Там твоя зоря в просторах неба
Їх зустріне піснею весни...
В них життя шаленого потреба,
Майбуття нестримані листи...


Рецензии