Прийди
А серце сум заповнить аж до краю,
Ти знай, що я усе ще одинока
І що завжди на тебе я чекаю.
Прийди сюди, де був раніш твій берег,
Не бійсь докорів і людського суду.
Я,не вагаючись, відкрию двері
І ні про що запитувать не буду.
Знов почуття зіллються двоголоссям,
Розкинуть свічі відблиски на стінах,
Я буду гладити твоє волосся,
а ти заснеш у мене на колінах.
Свидетельство о публикации №112021201040
Вера Бондаренко-Михайлова 29.10.2017 19:42 Заявить о нарушении