Дивлюся в очі, наче у перлини,
Вуста солодкі – мов травневий мед!
А серденько моє до тебе лине,
Й зове мене на подвиги вперед.
До себе пригорну, й твоє волосся
Весною пахне, наче первоцвіт.
І обійнявшись, нам удвох вдалося
Здійснити на вершину свій політ!
Вуста мені на вушко шепотіли
Щоб взяв на руки і поцілував,
І те, що ти давно мене хотіла,
Щоб обійнявши, більш не відпускав…
Про те, що ти давно мене шукала,
Й просила в синім небі журавлів…
Мовляв давно… давно вже покохала,
Але тепер не вистачає слів…
А за вікном мете, і вітер свище,
Калину пригинає до землі…
Сміється місяць нам, дивись, бо ми ще
В його очах – закохані малі…
***
© Copyright: Ярослав Лапкевич, 2012
Свидетельство о публикации №112021109624
Свидетельство о публикации №112021109624
Рецензии