Тихий вечир

Тихий вечір на землю спустився
Річка вкрилась туманом густим.
Я з коханою знову зустрівся
Під дубочком зеленим, рясним.

Нічку з милой удвох ми стрічали
Навкруги не було ні души.
Солов\ї тільки пісню співали
Та шуміли густі камиши.

Не забути ніколи, ніколи
Зустріч ту під дубочком рясним.
Не забути квіточків у полі
Річки вкритой туманом густим.

Не забути тієї хвилини
Що навіки з\єднала серця.
Не забути піснь солов\їну
І на небі златого вінця.
       7.01.04.


Рецензии