вербам

Светлана Зиновская
КОВДРА НОЧІ ПАДАЄ ЗА ОБРІЙ,

І ТУМАНОМ СОН НА ЗЕМЛЮ ВПАВ.

МОВ ХЛОПЧИСЬКО, МОЛОДИЙ І ГОРДИЙ

БЛІДИЙ МІСЯЦЬ НЕБО ПОКИДАВ.

 

НА ВИСОКІ ТРАВИ РАНОК ЛЛЄТЬСЯ

І СТРУМОЧКОМ НІЖНИМ ХЛЮПОТИТЬ;

А В ДОЛИНІ, Д СТЕЖИНКА В"ЄТЬСЯ,

СОНЕЧКО КУЛЬБАБИ ЗОЛОТИТЬ...

 

ТАМ ЗЕЛЕНООКІ ЧАРІВНИЦІ

ВІТАМИ ТОРКАЮЧИСЬ ВОДИ,

ПРО НІЧНІ ШЕПОЧУТЬ НЕБЕЛИЦІ

Й МОВ РУСАЛКИ ЗМАНЮЮТЬ СЮДИ.

 

ВЕРБИ, ВЕРБИ! ДОЛІ ВИ ДІВОЧІ,

РОСИ ВЕРЕСНЕВІ НЕ ЗМИНУТЬ ...

ЩЕ МИЛУЄ ВІТЕР ВАС ПО НОЧІ...

Й СОНЦЕ НОРОВИТЬСЯ ПРИГОРНУТЬ...

 

ЩО ЗА МРІЇ В ВІТАХ ЗАБЛУКАЛИ?

ПОЦІЛУНКИ  І СЛОВА ЧУЖІ...

ХИЛИТЕСЬ ДО БЕРЕГА ЛУКАВО,

НІБИ Й НЕ ПРИЙДУТЬ НА ВАС ДОЩІ....

 

ВІТЕР ЗМІНИТЬ ЛАСКУ  ГНІВОМ РВУЧИМ...

ПИШНІ КОСИ СОНЦЕ СПОПЕЛИТЬ...

ТІЛЬКИ ДОЩ ОМИЄ ГРІШНІ ДУШІ

І НА ЗИМУ ВАС БЛАГОСЛОВИТЬ...

 

С ЗІНОВЬКА.1993.


© Copyright: Светлана Зиновская, 2012
Свидетельство о публикации №112021102495
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Светлана Зиновская
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Светлана Зиновская