Подайте мила матінко
Мені води
І не питайте , рідная.
Чому й куди
доріженькою стеляться
мої сліди
Чи вернуться-невернуться
вони сюди?....
Зацвіте по весні наша вишня в саду
І зігріє той цвіт любі мамині очі
Що в далеких світах діти щастя знайдуть
А печаль їх мине-серце вірити хоче.
Ой, люба моя матінко,
Вже й ніч встає...
Дитячий сон під стріхою
Гніздечко в"є....
І тільки ти, єдиная,
біля вікна
Із білою хустиною
Стоїш сумна....
С Зіновська.
в дорогу...
© Copyright: Светлана Зиновская, 2012
Свидетельство о публикации №112021100181
Свидетельство о публикации №112021100181
Рецензии