Прошу тебе...
Візьми в свої долоні шанобливо.
Шануй мене, кохай дозабуття,
Веди мене за руку в майбуття,
До зір лети тремтливо і сміливо.
Прошу тебе – даруй своє життя,
Візьму його надійними руками.
Коханням, подарунком почуття,
Покою вірного і ніжного буття.
Я вознесу його і пронесу віками.
Прошу тебе, прошу себе, благаю...
Незмінність долі звірених доріг...
Життя моє, - тебе люблю, вітаю,
Тебе нестримно, радісно чекаю,
З тобою йду вперед через поріг.
Свидетельство о публикации №112021005890
Ваше удивительной красоты стихотворение. Благодарю....
Евдокия Никитина 10.02.2012 14:33 Заявить о нарушении
Владимир Великодный 10.02.2012 14:37 Заявить о нарушении