Поцiлункiв омрiяна вiчнiсть...

Пронесу через тернії думи свої,
Поцілунків омріяну вічність...
І в веселку вплітаю бажання твої
І їх ніжності лагідну свіжість.


Пронесу крізь невзгоди любов неземну,
Її трепітну щиру природу.
І натхненно до синіх небес підійму
Твого серця незміряну вроду.


Рецензии