Прийнявши вiру трепiтних думок...
Вітаю погляд сяючих очей
І подих затамую... Чистої краси
Твоєї світло одоліє... сутінки ночей.
Прийнявши віру трепітних думок,
Єднаючих сердець в нестримності наснаги,
Я ніжність опущу в надій струмок
І душі одоліє... полум’я відваги.
І прийде мить... І будуть нові дні.
І нас покинуть недруги й тривога.
І ввись небес піднімуться пісні-
Коханню вдячність!... Щастя і підмога.
Свидетельство о публикации №112021004573