Нiколи мене не питай, що було

Поли На
Ніколи мене не питай, що було,

Не змушуй відтвертою бути з тобою,

Бо спомини зморшками зриють чоло

І врода тоді пропливе за водою.

Тобі я багато чого не скажу,

Душа не витримує власного болю.

Вона трансформує свій розпач на звук,

Який розтає у повітрі довкола.

І сам поміркуй: а чи варто будить,

Чого вже нема, що зруйновано часом,

Від чого давно вже звільнились думки

Шляхом здобуття у сумління пробачень.


© Copyright: Поли На, 2012
Свидетельство о публикации №112021012062
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Поли На
Рецензии
Написать рецензию
Ты пишешь очень тонко, и твои стихи не надо понять твои стихи надо просто прочувствовать!!!

Пирож Ок   19.02.2012 02:48   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Поли На