Місяць пливе. Зорепад.
Землю вдяга ніч у чорний наряд.
Та все ж не хоче спати природа –
Дратує ніч й танок веселий водить.
А понад лісом музика лунає:
Безжурну пісню соловейко починає,
Йому цвіркун підспівує старанно,
І пташка крилами у такт тріпоче справно.
Шепоче листячко тихенько,
Та деревце скрипить стареньке.
Десь гілка трісне;десь пугач регоче,
А там, на дереві, сорока щось скрекоче.
І жаб’ячий квартет в ставочку загуде,
І хвиля вдало партію веде :
То тихо вдарить, то – сильніше,
Від цього вітру стане веселіше,
Підхопить пісню він дзвінку
І понесе у темну далину.
До зірочок, до місяця ясного,
Щоб їм не спалось в таку ніч чудову.
2001р.
***
© Copyright: Ольга Шевцова, 2012
Свидетельство о публикации №112020909051
Свидетельство о публикации №112020909051
Рецензии