Сплітались щовечора:
Пагони рук тяглися одне до одного
Через високі паркани умовностей,
Корені ніг зросталися попід землею: ще і ще,
Волосся зелене сплутувалось,
Пелюстя цілунків осипалось у трави –
Де чиї,
вже й не збагнути...
Ранок приходив,
Як садівник ретельний,
Із секатором у руках –
І відділяв зерно від полови,
І відрізав грішне від праведного,
Боже від кесаревого,
Гілку від гілки,
Листя від квіту,
Тіло від тіла –
Чик-чик-чик...
Лезо несхитне
Крона скривавлена
Пальці холодні
Порожній зимовий сад...
сад
© Copyright: Ганна Осадко, 2012
Свидетельство о публикации №112020807426
Свидетельство о публикации №112020807426
Рецензии
Прошу подивитися:
http://stihi.ru/2012/04/09/1462
Я переклала і на російску, і на англійську.
Галина Иззьер 09.04.2012 04:37 • Заявить о нарушении
http://stihi.ru/2012/04/09/1462
Я переклала і на російску, і на англійську.
Галина Иззьер 09.04.2012 04:37 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
