Сила слова

        Початок служіння Богові

«Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було на початку у Бога »Івана 1; 1-2.

            «Молитва». З цього вірша все і почалося. Я написала його, як кажуть, «на одному диханні». Цей вірш став початком мого служіння Богу.Спочатку я звичайно не розуміла, навіщо стільки часу проводити за письмовим столом і писати. Розуміння прийшло потім, коли вірші ставали схожими на проповіді пастира.Значить так потрібно! У простій формі щось дуже важливе сказати людям. З тих пір пройшло не багато, не мало, приблизно півтора року. На сьогодні можу сказати одне, що Святий Дух мене веде. Я написала досить багато віршів, а деякі вірші переклала на українську мову. Це не хвастощі, а свідчення, тому що у всьому мене веде Святий Дух. Я Його одного разу запросила в своє життя і Він з тих пір зі мною. Значить, можна зробити відповідні висновки. Святий Дух - це Особа. І він приходить у твій храм лише по запрошенню. Він може все. Його ще в свій час нам пообіцяв Ісус, як втішителя і вчителя. Якщо очистиш свій храм зсередини і запросиш в нього жити Святого Духа, Він неодмінно прийде і буде в тобі жити і діяти. І завдяки Йому ти будеш мати силу, розум, безстрашність, щоб жити у цьому світі. У світі, де превалює зло. І ти зможеш боротися з цим злом, зможеш захистити себе і своїх близьких. Тільки не гріши, щоб Дух Святий тебе, не дай Бог, не покинув. І тоді ти будеш мати владу над злом. Бог дав нам цю владу через Слово. Слово живе та діяльне! Слово має дуже велику силу! Словом ми можемо творити, будувати, зцілювати, прославляти, благословляти. Але, на жаль, можемо проклинати, руйнувати, знищувати. Руйнівна і нищівна сила слова людині добре відома з давніх-давен. Ось, наприклад, здається, на перший погляд, просте слово «нетямущий», сказане в чий то адресу, нічого не змінить. А це слово може кардинально змінити відносини, викликати комплекс неповноцінності. Викликати ненависть, бажання помститися, може навіть убити. То  варто тоді замислитись про те, що ми хочемо мати в майбутньому. Ви запитаєте, а при чому тут майбутнє?! А ви не замислювалися іноді про такі прості речі, як взаємозв'язок епох. Ось, наприклад, виголошені колись в минулому слова почали діяти і утворили наш не зовсім благополучний сьогоднішній світ. А ми що робимо сьогодні?! Ми вимовляємо у свою чергу слова, які дієві і формують майбутнє. Чи варто на сьогодні вимовляти всяку нісенітницю в пориві гніву, ненависті, заздрості, ревнощів і простої недоброзичливості один до одного, свідомо знаючи їх руйнівну силу. Ця сила може викликати хвороби, як на духовному, так і на фізичному рівні; або навіть убити. Таке майбутнє ми собі бажаємо і своїм наступним поколінням?! І зовсім не треба звертатися до провидців з питанням, що мовляв нас очікує в майбутньому. Відповідь очевидна. Це кінець. Про кінець світу пророкували ще на зорі людства. Невже Бог, створюючи життя на землі, відразу запланував і її кінець. Він створив людину за своїм образом і подобою. Тоді в чому помилка? Що не було враховано? Або все-ж усе йде по Божому плану?! Адже якщо гарненько поміркувати, виходить, люди вже давно зробили відповідні висновки, що все пізнається в порівнянні. Раз вже існує зло і добро, виходить, що зло і добро треба побачити, пережити, порівняти, а потім зробити відповідні висновки. І виправити себе в кращу сторону. Або поміркувати хоча б про таке просте, на перший погляд  поняття, як любов до ближнього. Як людина може сьогодні полюбити ближнього?! Коли Слово вчить, що твій ближній - це кожен, хто потребує твоєї допомоги (хворий, немічний, проклятий і т.п.); і він побічно або прямо може тобі навіть робити зло, шкодити. Напевно зможе тоді, коли втрачає все найдорожче у своєму житті і втрачає назавжди! Але звичайна людина на сьогодні нічого не порівнює і нікого не любить. Вона -  егоїст. Її розум повністю поглинений всілякими бажаннями і пошуком варіантів їх реалізації. І її егоїзм зростає в геометричній прогресії. І коли людське его досягає свого піку у всіх напрямках, виникає криза в економіці, політиці, культурі, в сім'ї, в природі. Криза охоплює народи, країни, всю землю. І коли ми чуємо в ЗМІ, що навкруги настала криза, з одного боку - погано, дискомфортно жити. Але з іншого боку - це радує. І тішить тому, що це початок процесу відродження, це надія на майбутнє, це віра в силу СЛОВА. І шкаралупа егоїзму в один день лопне, як мильний міхур. І в результаті з закоренілого егоїста вийде людина, як «вінець творіння», який створений за образом і подобою Творця. І він захоче творити! Творити щось розумне, добре, вічне-як це робить Сам Господь. І закличе на допомогу Духа Святого і помолиться в дусі до Господа. Велика сила і міць такої молитви! І таку молитву він буде часто робити. Він переситився руйнівною силою слова, коли він втратив все, що мав, що йому було дорого. У нього вже є досвід! Він мав можливість порівняти дві могутні сили: добра і зла, і зробити відповідні висновки - вибравши і повіривши в силу творчого слова. І він буде творити! Завдячуючи, люблячи і благословляючи Бога Всевишнього, люблячи і благословляючи ближнього свого. А що потім?! Потім не буде кризи. Потім не буде руйнування. Потім не буде кінця світу. А буде торжество Божого слова, буде надія на майбутнє. На світле майбутнє, яким його з самого початку задумав Творець. Амінь.