Куди відлітає кохання?
На небо, як Божий янгол?
А може, летить у вирій
І навесні повeрнеться?
Чому помирає кохання?
Чи може бути безсмертним?
Можливо його сховати
В четвертій камері серця?
Кохати – невже так важко?
Кохання – це дуже сумно…
А має бути небесним,
Прозоро-полум'яно-ніжним!
Кохаю тебе – розумний,
Від того беззахисний зовсім,
З порожньо-пораненим серцем
І поглядом брудно-безгрішним…
Куди вiдлiтаe кохання...
© Copyright: Маргарита Шеверногая, 2012
Свидетельство о публикации №112020810719
Свидетельство о публикации №112020810719
Рецензии
Грустно, но красиво. Особенно понравилось "З порожньо-пораненим серцем"!
Спасибо
Полина Брусникина 08.02.2012 21:55 • Заявить о нарушении
Спасибо
Полина Брусникина 08.02.2012 21:55 • Заявить о нарушении