нiч
стоїш у полі, віч-на-віч з зірками
чуєш клич:
«пугу» - пугач вийма з твоїх грудей тугу
і програє її на власний лад –
мінорну фугу.
заходиш в сад, сповзають тіні з баррикад й
крадуться тихо за тобою,
на променад.
в вікно, не скоро упаде сонця зерно,
відкрита справжня суть речей
допоки темно.
бо ніч – це привід блукати містом
наче привид, містерія і час
сновид.
а поки спи й радій, що Бог дає ще день надій,
і сон-ріка тече повільно із-під твоїх
зімкнутих вій.
Свидетельство о публикации №112020712247
Рада тебя тут видеть с новыми стихами-мыслями:))
Сестричка Вика 09.02.2012 00:23 Заявить о нарушении
Давненько я ночью не гуляла по городу,эт точно ужааасно.. хорошо!))
Сестричка Вика 10.02.2012 00:20 Заявить о нарушении
p.s.Да!стих хорош,перечитала и так приятно-грустно(минорная фуга сыграна на дудуке
Сестричка Вика 13.02.2012 00:37 Заявить о нарушении
эт в церковь нужно.
мою фугу играли на альтанке)
Синоним Бога 15.02.2012 01:14 Заявить о нарушении
Сестричка Вика 15.02.2012 22:24 Заявить о нарушении