Долюбити тебе за всіх,
хто не встиг чи не захотів,
виціловувати ранній сніг
на долонях твоїх світів.
Шепотіти гіркі слова
Крізь кордони, і час, і сум,
Все, чим суща і чим жива,
Я назустріч тобі несу.
Не тому, що туман, і ми
Заблукали серед зими,
Хтось червоную нитку втяв –
І закінчується життя,
Але сльози гіркі оці
Перев’язують два кінці,
І підуть за ним назирці,
І триматимуть у руці
Те, що долею називали,
І так лагідно виплітали…
Але хтось чогось так і не зміг –
І залишився ранній сніг,
Що цілунком ночей безсонних
Золотіє на скронях.
3.01.2012
Долюбити тебе за всiх
© Copyright: Леся Романчук, 2012
Свидетельство о публикации №112020710886
Свидетельство о публикации №112020710886
Рецензии
Лесю, читаючи, неможливо не відчути всієї глибини нестерпимої туги від незворотньої втрати. Прийнято говорити "сильний вірш", та я скажу інакше: "Сильні почуття!", а це головніше!
З повагою та вітаннями на Водохреща!
Александр Тарадов 20.01.2013 01:23 • Заявить о нарушении
З повагою та вітаннями на Водохреща!
Александр Тарадов 20.01.2013 01:23 • Заявить о нарушении
Дякую, Олександре. Лише з почуттів проростають слова. Якщо навпаки - фальш.
Нехай відкрите на Йордань небо подарує Вам силу і почуття, і слова.
Леся Романчук 20.01.2013 02:10 Заявить о нарушении
Нехай відкрите на Йордань небо подарує Вам силу і почуття, і слова.
Леся Романчук 20.01.2013 02:10 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.