Нам відшукатись в містах Швайцарії, щоб потім знов загубитись, але вже удвох.
І це питання часу - зализати рани і зробити короткий екскурс в дитинство і юність.
Кожен комплекс і страх має свій побутовий пролог.
І чи не нам знати як то - відповідати за батьківську дурість?
У мапі за твоїми плечима хрестики чорним наведені,
Шляхи - пунктиром. Під нами - країна в своїх автобанах і рейсах.
Триматися за руки. Лишати сліди іншим невидимі
У грудях. Перетинає Балтійське море наш зіржавілий крейсер.
Я хочу, аби який-небудь хостел в самому кінці Європи
Зробив нашу відстань меншою, нас - добрішими,
Бо листи мої до тебе давно погубили всі тропи
І думки втратили цноту, давно поставали грішними.
GWTD
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2012
Свидетельство о публикации №112020600081
Свидетельство о публикации №112020600081
Рецензии