А чи ви бачили село?..
Сучасне, не шевченківське в садах?
самотнє, мов людина у літах,
що долею залишилась одна,
їй скроні вже покрила сивина.
Понурилась і туга на очах,
чи це пророчила собі у снах.
Чи думала, що так вік доживе,
забута –кинута помре.
Село, загублене десь у степах,
так безпорадно заблукавши у віках,
знівечене роками і людьми,
несміло виглядає із пітьми.
Людська душа зневірою хворіє,
а від байдужості село марніє.
Людині діти зможуть душу відходити
а хто ж село зуміє відродити?..
30.08.08
Свидетельство о публикации №112020606810